- розчіс
- -чо́су, ч., розм.Місце на тілі, пошкоджене, роздряпане чесанням, іноді натерте грубою тканиною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розчіпчений — розчі/пчаний, а, е, розм. Без очіпка, з непокритою головою … Український тлумачний словник
розчімкування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розчімкувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розчімханий — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
розчімхати — дієслово доконаного виду розколоти, розсікти діал … Орфографічний словник української мови
розчіплювальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розчіплюваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розчіплювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розчіплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розчіплюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розчіпляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови